Реквієм "Герої не вмирають"

2014-11-26

Патріотизм починається з малого – з любові до місця, де ти народився, де живеш, з любові до своїх батьків, до своєї історії та мови, до справи, яку ти виконуєш. Справжні патріоти ризикують, а часто й віддають власне життя заради рідної країни, залишаючись героями в людській пам’яті, закарбовуючи на скрижалях історії свої імена. Ніхто б не подумав що на рідній українській землі в ХХІ ст. лунатимуть постріли, убиватимуть людей. Наша історія мала багато трагічних періодів, коли свобода і факт існування українського народу опинявся під загрозою. Але завжди в такі періоди найкращі сини і дочки країни ставали на захист своєї землі. Нині знову прийшов цей час – час вибору між свободою та рабством, світлим майбутнім та темним минулим, справедливістю та тиранією. Сьогодні зустрілися дві епохи, дві події, які розділяє століття. 1914 рік – Українські Січові Стрільці, 2014 рік – воїни Майдану. Із Небесної Сотні почалися вбивства українського населення у так званий «мирний час».

Вшанувати пам’ять героїв Небесної сотні – основне завдання реквієму, який 26 листопада 2014 р. відбувся в Садковицькій СЗШI-II ст. під назвою «Герої не вмирають». Ідея проведення цього заходу належить педагогу-організатору Чип О.І. Вона є і автором сценарію. Протягом всього заходу всі присутні немов заново пережили страшні та водночас величні події річної давності, що відбувалися в Києві на майдані, починаючи з листопада 2013р. Нові і відомі рядки поезії з вуст старшокласників звучали проникливо і схвильовано - на очах присутніх бриніли сльози. Відчути атмосферу цих подій допомогла майстерно виконана мультимедійна презентація. Доповнювали дійство сучасні патріотичні пісні та танці, у виконанні школярів. Свої виступи учасники часто закінчували словами: "Слава Україні!". І всі багатоголосим хором відповідали: "Героям слава!" На знак вшанування світлої пам’яті тих, хто віддав своє життя, увійшовши в безсмертя, присутні в залі зі сльозами на очах схилили голови, пом’янули їх хвилиною мовчання і, разом з місцевим парохом – отцем Ігорем, помолились за їхні невинні душі.

«Пам’ятайте: не світ змінює нас, а ми змінюємо світ. Наша сила – в наших серцях, в нашій єдності. І я надіюсь, що в нашій школі гартуються юні патріоти, адже наші діти повинні рости не лише розумними й здоровими, веселими й кмітливими, а й справжніми

громадянами України», - підсумувала ЗДНВР Штокайло Н.М у своєму слові-зверненні після завершення реквієму.

«Якщо ми сьогодні тут не чуємо вибухів гранат, якщо ми не чуємо пострілів автоматів, це не означає, що в Україні мир і спокій. Це не означає, що все добре і ми можемо сидіти тут, в Садковичах, в Самборі, на Західній Україні, сидіти і робити вигляд, що ми нічого не помічаємо. Ми повинні сьогодні бути по-справжньому патріотами, по-справжньому пильними і по-справжньому відповідальними. Герої, які загинули як в минулому столітті, так і під час Майдану, мали вибір. Вони могли втекти за кордон, вони могли взагалі не бути учасниками тих подій. Але вони не побоялися ні репресій, ні куль. Вони пішли відстоювати свою позицію, своє бачення, свою державу. Тому ми сьогодні маємо не забути про це. Ми повинні зберегти цю пам’ять, бо надто дорога ціна була заплачена, щоби ми тут стояли і вільно говорили. Я впевнений, що ми разом подолаємо усі негаразди, і Україна буде дійсно гідною європейською державою», - сказав депутат Самбірської районної ради Кузьо Степан Миколайович.

Кожен день наближає нас до Перемоги. Ми віримо в це. Зичимо всім миру і добра. Слава Україні!

Фрагмент реквієму "Герої не вмирають"